Фотохудожник Калайтан Олексій Григорович

16.05.2013 09:16


Такий чарівний і неповторний світ краси відкривається перед людиною, яка небайдужа до всього, що її оточує: чи то зворушливі та швидкоплинні пейзажі природи у різні пори року, чи найулюбленіші й наймиліші куточки рідного краю, чи неповторні й загадкові обличчя людей, які поруч із нами, і багато-багато іншого — такого знайомого і такого незвичайного та дивовижного. Адже не кожному відкриваються найпотаємніші і найнедоступніші спалахи тієї загадковості, яку вловлюють творчі натури, люди неординарні й талановиті, обдаровані й цілеспрямовані. Саме до таких людей належить Олексій Григорович Калайтан — наш земляк, фотохудожник, людина, знана не тільки в нашому місті, а й за його межами, завдяки досягненням своєї творчої діяльності — фотороботам. Невипадково в VII загальноміському рейтингу популярності “Людина року — 2006” Олексію Григоровичу була присуджена п’ята літературно-мистецька премія ім. Антона Шевченка. Проте шлях до визнання був не таким і легким… Фототворчістю Олексій Калайтан займається понад ЗО років, хоч за фахом він — музикант, має вищу педагогічну освіту. Протягом своєї трудової діяльності працював у сфері культури спочатку методистом, потім — завідуючим міським відділом культури, а згодом — керівником творчих мистецьких закладів і колективів. Має хист композитора. Але фотографія полонила його серце назавжди. А почалося все з того, що ще в 70-х роках його майбутня дружина подарувала фотоапарат “ФЕД — 3”, і з цим подарунком і розпочалося захоплення всього його життя. Потім — служба в рядах Збройних Сил, де фотоапарат супроводжував у всіх армійських буднях. Знімків було багато… А ще їх треба було і проявити, і розпечатати самому ( бо на допомогу тоді ще сучасна техніка не прийшла). Це забирало багато часу і недоспаних ночей, але так започатковувались ази фотографічної майстерності. Переїхавши до Миргорода, на громадських засадах організовував фотовиставки не тільки професіоналів, а і любителів. Проходили вони в холі районного будинку культури і протягом багатьох років привертали увагу не тільки миргородських фотохудожників, а й із області та Києва. Олексій Григорович стояв біля витоків створення народного фотоклубу «Миргород» (до речі, єдиного на Полтавщині), очолював його, гуртуючи як професійних фотографів , так і фотоаматорів. У 1984 році — фотоклубу було присвоєно звання народного. Час не проходив марно. І ось уже фотографія з розряду любительських виросла у професіональну. Протягом останніх десяти років фотографія стає другою професією. Ставши приватним підприємцем, Олексій Григорович пропонує послуги по видавничій справі та поліграфічному виробництву, прикладає своє вміння у виготовленні рекламної продукції всіх видів економічної та культурної діяльності різних організацій і підприємств Миргородщини та Полтавського краю. Як видатний майстер фотографії, він причетний до видань цілого ряду книг та буклетів про місто Миргород, Миргородщину, курорт, краєзнавчий музей, музей Д. Гурамішвілі та Великосорочинський літературно-меморіальний музей ім. М.В.Гоголя, цілого ряду художніх видань про Сорочинський ярмарок. Автор високохудожніх календарів та листівок не тільки про наше місто, а і про такі міста, як: Лубни, Кременчук, Гадяч, Хорол. Відомі всім його авторські фотоальбоми “Миргородська перлина” (2010) та “Край Миргородський” (2005), «Миргород місто курорт» (2011), «Під небом Миргорода» (2008, 2010),  «Дібрівський кінний завод №62» (2008,2010,2012), «Спасо-Преображенська церква с. В.Сороцинці» (2008, 2010), «Це моя Миргородщина» (2011), «Миргородкурорт» (2012), «Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя» (2008). Одні  із останніх проектів — випуск художніх листівок «Миргород» (2011), МРЦ «Миргород» МВС України» (2011), «Санаторій ім. М.В.Гоголя» (2011), «Великі Сорочинці» (2008,2011). Його фотоілюстрації про наш славний край використовують у книгах «Миргород -місто-курорт» видавництва «Спалах» (м.Київ) та відомих журналах, зокрема, «Ми і президент», «Україна туристична». Започаткував серію видань «Поети Миргородщини» (про творчість  І.Денисенко (2006) ,  С. Гусарова (2006), Олійник-Локай (2007), «Дитяча книжечка» (2011)). Випустив цілий ряд книг: Г.Бабич «Миргород історія міста в нарисах» (2009), В.Шаповалов, В.Шаповалова «Іван Андрійович Зубковський – лікар, генерал, людина» (2012), В.Ю.Вертелецький, К.Г.Сахаров «Миргород Ветеранська слава» (2010), Л.Розсоха «Історія Миргородських вулиць» (2012), Г.Бабич «Миргородщина. Адміністративно-територіальний поділ» (2007), Л.Розсоха «Миргородщина козацька і гоголівська»(2009), Г.Бабич «Миргород у творах митців художнього слова» (2012), А.Орел, М.Куліш «Село моє рідне…» (2009), Л.Тома «Преображення» (2004), Олексій Григорович є учасником багатьох різних фотовиставок міського, обласного, Всеукраїнського та Міжнародного рівнів. Має велику кількість дипломів та грамот. У 2005 р. брав участь у Всеукраїнському фотоконкурсі «Миттєвості сімейного щастя» і виборов III місце у номінації «Народження сім’ї». Видав високохудожні фотоальбоми «Фотолітопис «Лубни в ХХ столітті» (2005) та «Лубенський край» (2010). У лютому 2006 р. у м. Лубни його як фотохудожника визнано лауреатом літературно-мистецької премії ім. В. Малика у номінації «Мистецтво та монументальна скульптура». У 2006 році визнано лауреатом мистецької премії ім.. Антона Шевченка Миргородського загальноміського відкритого рейтингу популярності «Людина року 2006). Багато фоторобіт О.Г.Калайтана прикрашають і прославляють наше місто в адміністративних приміщеннях, музеях, оселях близького і далекого зарубіжжя. Як у людини талановитої і невгамовної, у нього багато планів на майбутнє, які пов’язані з рідним містом, любов до якого відображається у всіх його фотороботах.

В даний час працюю над іміджевим фотоальбомом «Миргород місто курорт», художніми проспектами туристичних маршрутів Миргорода та миргородщини, художніми фотоальбомами «Миргород» та «Лубни», комплектами художніх листівок «Миргород», «Лубни».

Народився 6 січня 1954 року в с. Білоусівка Дрaбівського району Черкаської області в сім’ї робітників.

В 1971 році закінчив Білоусівську середню школу.

В 1975 році закінчиа музично-педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. А.М.Горького.

Трудова діяльність:

—          1975 р. — викладач по класу баяна Лебединського педагогічного училища ім.. А.С.Макаренка.

—          1975-1976 рр. — служба в рядах Радянської армії.

—          1976-1978 рр. — вчитель співів Ірпінської СШ Київської обл..

—          1978-1983 рр. — методист по художній самодіяльності Миргородського районного будинку культури.

—          1983-1988 рр. — завідуючий відділом культури міста Миргород.

—          1988-1997 рр. — директор Миргородської дитячої музичної школи.

—          1997-1998 рр. — адміністратор Миргородського магазину-салону СП «Фокус».

—          1999-2000 рр. — директор клубу санаторію «Південний» (потім переіменований в санаторій ім.. М.Гоголя) Південної залізниці.

—          2000-2005 рр. – керівник народного аматорського хорового колективу санаторію ім.. М.Гоголя Південної залізниці.

—          2005 — по нинішній час  — приватний підприємець.

Поделиться в соц. сетях
0
Теги: