«Через інтернет пропоную козла для спарювання»

01.03.2013 14:26

— День починаю з того, що тільки продерла очі — вмикаю інтернет. Перечитаю заголовки новин, відпишуся «ВКонтакті», «Однокласниках», «Фейсбуці». Отоді йду пити чай і годувати собак, — каже 67-річна Наталія Ковальчук із Гадяча. Жінка шість років користується інтернетом. У мережі проводить 14-16 год. щодоби.

Наталія Анатоліївна невисока, волосся коротко стрижене, фарбоване в колір стиглої вишні. У великій кімнаті будинку в кутку стоїть стіл із полицями, на ньому — комп’ютер. До монітора прикріплена невелика веб-камера. Господиня зачіпає мишу, стає видно екран. Відкриває інтернет-браузер. На робочому столі комп’ютера близько 30 закладок. Серед них — соціальні мережі, сайти оголошень, новин, декору.

— Інтернет додому приніс син Ілля. Спочатку був мобільний Life:) — глючив і повільно відкривалися сторінки. Потім укртелекомівський безпровідний. Сиділи на ньому років два, бо безлімітний, але швидкість не дуже — фільм не скачаєш. За цей час перепробували майже всіх операторів. Зараз користуємося кабельним, — продовжує Наталія Анатоліївна. — В інтернеті є все. Оце розпродую домашню бібліотеку. Книжки тільки пилюку збирають. А в інтернеті можна знайти будь-яке чтиво. І телевізора в нас немає — усі передачі та фільми дивимося звідси, — киває на комп’ютер. — Син знайшов програму, записує, що не встигли подивитися. Прошу його «Роксолану» підкачувати. Недавно знайшли чорно-білий фільм «Як посварилися Іван Іванович та Іван Никифорович». У ньому знімалася наша бабуся і половина сусідів із вулиці.

Родина часто купує товари через мережу.

— Іллюха велосипед крутий заказав. У Гадячі такий обійшовся б у 3 тисячі, він уполовину менше заплатив. Ще й вибрав колір і навороти, ті що сам хотів, — каже Наталія. — Я люблю прошвирнутися по сайтах оголошень «Е-маркет» і «Сландо». Там є розділ «Віддам». Кому що непотрібне, пропонують задарма. Знайома взяла прялку для собачої шерсті. Вона псів розводить. А з шерсті тепер нитки тче і в’яже носки. Я корм дивлюся для своїх собак і для ахетинів — то такі великі улітки. Кстаті, продаю їх через інтернет. Пофоткаю, напишу, як за ними дивитися. Замовляють з усієї України. Ще оголошення в інтернеті даю, особенно що стосується хазяйства. Через інтернет пропоную козла для спарювання. Беруть лучше, чим через газету.

Наталія Ковальчук спілкується по скайпу з родичами.

— Камера появилася годів два тому. Просинаюся вночі, сидить Іллюха перед ящиком, балакає. Заглядаю — весь екран розовий. Кажу, синок, комп’ютер поламався, чи що? Він мені — мамко, це ти своєю гламурною ночнушкою в камеру влізла, а я вообще з Ленінградом говорю, — сміється. — Мене навчив до сестри в Суми дзвонити. Оце наберу тряпок, приміряю, а сестра радить: до цієї кофточки шарфик червоний одінь, а цю спідницю викинь, не підходить. Катя ремонт зробила. Протягла камеру по кімнаті, я все побачила.

У соціальній мережі «ВКонтакті» у друзях у Наталі Анатоліївни записані 1700 людей. Щодня її сторінку продивляються 300-400 осіб. Із більшістю Наталія познайомилася в мережі.

— Знайшла однокласницю, з якою сиділа за одною партою. Після школи жодного разу не бачилися. Зараз часто переписуємося. Недавно знайшла казашку, живе в Алмати. Як вчилася в інституті в Сумах, водила її в похід у Карпати, — продовжує Наталія. — Сусіди теж попроводили інтернет. Раніше через забор кричали, тепер переписуємося в «Однокласниках».

Поделиться в соц. сетях
0
Теги: